Статут про управління Української Православної Церкви

Страница 3 из 8

є) дає благословення на діяльність всеукраїнських братств та сестринств, а також має право відкликання такого благословення;

ж) звертається з пастирськими посланнями до єпископату, кліру, чернецтва та мирян Української Православної Церкви;

з) видає укази про обрання та призначення архієреїв, керівників синодальних установ, ректорів духовних навчальних закладів та інших посадових осіб, які призначаються Священним Синодом Української Православної Церкви;

и) представляє Священному Синоду для затвердження Керуючого справами Київської Митрополії Української Православної Церкви;

і) нагороджує архієреїв Української Православної Церкви встановленими титулами та вищими церковними відзнаками;

ї) нагороджує кліриків і мирян церковними нагородами;

й) затверджує присвоєння вчених ступенів та звань;

к) надає відпустки архієреям Української Православної Церкви на строк більше 14 днів;

л) повноважно представляє Українську Православну Церкву перед органами державної влади;

м) несе відповідальність за міжправославні, міжхристиянські та міжрелігійні відносини Української Православної Церкви;

н) піклується про своєчасне заміщення архієрейських кафедр;

о) доручає архієреям тимчасове керівництво єпархіями у випадку тривалої хвороби, смерті, відставки або перебування під церковним судом керуючих архієреїв цих єпархій;

п) наглядає за виконанням архієреями їхніх архіпастирських обов'язків по управлінню єпархіями.

11. Митрополит Київський і всієї України є єпархіальним архієреєм Київської єпархії та Священноархімандритом Києво-Печерської та Почаївської лавр і ряду інших монастирів Української Православної Церкви.

12. Право суду над Митрополитом Київським і всієї України, а також вирішення питання про його вихід на спокій, у випадку подання ним відповідного прохання, належить Собору єпископів Української Православної Церкви.

13. У разі смерті Митрополита Київського і всієї України, його виходу на спокій, перебування під церковним судом або з інших причин, які унеможливлюють виконання ним обов'язків Предстоятеля Української Православної Церкви, Священний Синод під головуванням його старішого за архієрейською хіротонією члена негайно обирає таємним голосуванням з числа своїх постійних членів Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри, який приймає тимчасове керування Київською єпархією.

14. До обрання нового Митрополита Київського і всієї України Українською Православною Церквою керує Священний Синод під головуванням Місцеблюстителя, ім'я якого підноситься в усіх храмах і монастирях Української Православної Церкви.

15. Не пізніше трьох місяців після звільнення кафедри Предстоятеля Української Православної Церкви Місцеблюститель і Священний Синод Української Православної Церкви скликають Собор єпископів Української Православної Церкви для обрання її Предстоятеля — Митрополита Київського і всієї України та представлення його Святішому Патріархові Московському і всієї Русі для отримання Благословенної грамоти.

VI. Управління справами та синодальні установи Української Православної Церкви

1. Управління справами Української Православної Церкви допомагає Митрополиту Київському і всієї України у виконанні ним обов'язків Предстоятеля Української Православної Церкви.

2. В Українській Православній Церкві діють синодальні установи, які відповідають за певне коло загальноцерковних справ, що входять до їх компетенції.

3. Синодальні установи утворюються або ліквідуються рішенням Собору єпископів Української Православної Церкви або Священного Синоду Української Православної Церкви та підзвітні їм.

4. Синодальні установи очолюються особами, які призначені Священним Синодом Української Православної Церкви.

5. Синодальними установами Української Православної Церкви є:

а) Учбовий Комітет при Священному Синоді Української Православної Церкви;

б) Канонічна комісія при Священному Синоді Української Православної Церкви;

в) Відділ зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви;

г) Комісія у справах монастирів Української Православної Церкви;

д) Комісія з канонізації святих при Священному Синоді Української Православної Церкви;

е) Синодальна богословська комісія Української Православної Церкви;

є) Синодальний відділ благодійності та соціального служіння Української Православної Церкви;

ж) Синодальний відділ по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України;

з) Синодальний відділ релігійної освіти, катихізації та місіонерства Української Православної Церкви;

и) Синодальний відділ у справах молоді;

і) Синодальний відділ з архітектури, будівництва та охорони пам'яток церковної архітектури Української Православної Церкви;

ї) Синодальний відділ «Місія духовної просвіти»;

й) Синодальний відділ «Місія соціальної допомоги дітям».

6. У разі потреби можуть бути створені й інші синодальні установи.

7. Діяльність синодальних установ регулюється їхніми власними Статутами, які схвалюються Священним Синодом Української Православної Церкви та затверджуються Митрополитом Київським і всієї України.

8. Митрополит Київський і всієї України здійснює вищий нагляд за діяльністю Синодальних установ.

VII. Єпархії

1. Українська Православна Церква поділяється на єпархії — місцеві церкви, які очолюються єпархіальними архієреями й об'єднують єпархіальні установи, благочиння, парафії, монастирі, подвір'я, духовні навчальні заклади, братства, сестринства, місії.

2. Єпархія створюється за рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви з подальшим ухваленням Собором єпископів Української Православної Церкви.

3. Межі єпархій на території України визначаються Священним Синодом Української Православної Церкви з подальшим ухваленням Собором єпископів Української Православної Церкви.

4. У кожній єпархії існують органи єпархіального управління, що діють у межах, визначених канонами та даним Статутом.

5. Для задоволення церковних потреб у єпархіях можуть бути створені необхідні єпархіальні установи, діяльність яких регламентується синодально ухвалзатвердженими положеннями.

VII.А. Єпархіальний архієрей

6. Єпархіальний архієрей, за спадкоємністю влади від святих апостолів, є предстоятелем місцевої церкви — єпархії, який канонічно керує нею за соборного сприяння кліру й мирян.

7. Єпархіальний архієрей обирається і призначається Священним Синодом Української Православної Церкви, одержуючи відповідний Указ Митрополита Київського і всієї України.

8. У міру потреби для допомоги єпархіальному архієреєві Священним Синодом Української Православної Церкви призначаються вікарні єпископи з обсягом повноважень, які визначаються єпархіальним архієреєм.

9. Архієрей має титул, який включає назву кафедрального міста. Архієрейські титули визначаються Священним Синодом Української Православної Церкви.

10. Кандидати в архієрейський сан обираються у віці не молодше 30 років з чернецтва або з осіб білого духовенства, які не є одруженими, з обов'язковим постриженням у чернецтво. Кандидат, якого обирають, має відповідати високому званню єпископа за моральними якостями та загальною і богословською освітою.

11. Архієреї користуються всією повнотою ієрархічної влади.

12. Єпархіальний архієрей висвячує і призначає кліриків на місця їхнього служіння, призначає всіх працівників єпархіальних установ і благословляє чернечі постриження.

13. Єпархіальний архієрей має право приймати до кліру своєї єпархії духовенство з інших єпархій за наявності відпускних грамот, а також відпускати священнослужителів до інших єпархій, надсилаючи на запит архієреїв особисті справи та відпускні грамоти цих кліриків.

14. Єпархіальний архієрей скликає Єпархіальні збори та Єпархіальну раду і головує на них, має вищий нагляд за єпархіальними установами та монастирями, що входять до його єпархії.

15. Без згоди єпархіального архієрея жодне рішення органів єпархіального управління не може бути втілене в життя.

16. Єпархіальний архієрей може звертатися з архіпастирськими посланнями до кліру та мирян у межах єпархії.

17. До обов'язків єпархіального архієрея входить подання Митрополитові Київському і всієї України щорічного звіту про життя єпархії та про свою діяльність, за встановленою формою.

18. Єпархіальний архієрей є повноважним представником Української Православної Церкви перед органами державної влади у питаннях, що стосуються його єпархії.

19. Здійснюючи управління єпархією, єпархіальний архієрей:

Претензии к содержанию